Як вибрати обсадні труби для свердловин

Проведення автономного водопостачання – одне з ключових завдань при будівництві приватного будинку, особливо якщо будівля розташована на відстані від централізованих систем водопостачання. Вирішити завдання наявності водопостачання допомагає буріння свердловини.

При її реалізації основний акцент здійснюється на вибір труб, які дозволяють захистити свердловину від обвалення, зберегти якість води та налагодити комунікацію між водоносною кулею та домашнім трубопроводом. Основне завдання обсадних труб у цій системі – забезпечення цілісності каналу на всій його протяжності та перешкода обвалу свердловини на її окремих ділянках.

При влаштуванні свердловини, як обсадні, використовують три типи труб:

1. Асбестоцементні.
2. Сталеві.
3. Пластикові.

Азбестоцементні труби

Асбестоцементні труби – лідери серед покупців обсадних труб. В основному це пов’язано з їхньою досить низькою вартістю. Вони довговічні, мають високу стійкість до корозії. Однак є суттєвий недолік – їхня висока хрупкість. Асбестоцемент є крихким матеріалом, тому для забезпечення міцності конструкції стінки таких труб необхідно виконувати ширшими, що призводить до збільшення діаметра свердловини, що суттєво ускладнює процес буріння та підвищує його вартість.

Підвищена крихкість труб практично знижує можливість проведення повторних бурових робіт та можливість ремонту свердловини. При монтажі дані труби стикуються одна з одною і обжимаються хомутом. У процесі експлуатації можливе замулювання свердловини, яке найчастіше вирішується «прочисткою» свердловини, але бувають випадки, коли процес замулювання вже складно чимось зупинити.

До безпеки цього матеріалу для здоров’я людини також є питання. Вироби виготовлені з асбестоцементу після тривалих досліджень, були визнані канцерогеном та заборонені до використання у більшості країн Євросоюзу.

Пластикові труби: НПВХ, ПП, ПНД

Пластик – досить новий матеріал, що використовується при виробництві обсадних труб. До переваг пластикових труб відносять:

• корозійна стійкість;
• довговічність;
• відсутність впливу на склад води;
• невелика вага;
• простість у транспортуванні та монтажі;
• висока герметичність з’єднань.

Серед мінусів відзначають низьку міцність та високу чутливість до механічного впливу. З цієї причини обсадні труби із пластику використовують на глибині до 60 метрів біля куль, де повністю відсутні пливуні.

Обсадні труби зі сталі

Сталь – класичний матеріал для виробництва обсадних труб. Основні переваги сталевих конструкцій – висока міцність, здатність протистояти руху ґрунтів та можливість встановлення при насичених верхніх водоносних кулях. Ці особливості дозволяють проводити ремонтні та очисні роботи у свердловині у процесі її експлуатації. Сталеву обсадку часто використовують у вапнякових кулях та при бурінні промислових скважин або свердловин на велику глибину. У цих випадках часто використовують конструкцію підвійної або потрійної колони обсадної і міцність металу здатна забезпечити великий діаметр, який потрібно промисловому насосу.

Істотні недоліки таких труб – схильність до корозії та утворення іржі, що може забруднювати воду. Своєчасне відфільтрування частинок іржі дозволяє вирішити цю проблему, але з часом цей процес все більше набирає обертів.

Сьогодні поширене використання оцинкованих, нержавіючих, емальованих труб, що ґрунтується на антикорозійній стійкості даних матеріалів.

Але такі труби мають високу вартість і, на противагу відсутності корозії, свої мінуси. Оцинковані деталі в процесі тривалої експлуатації починають виділяти шкідливий для людини оксид цинку, а емальовані характеризуються великою чутливістю до механічних впливів.
Кожний тип обсадних труб має ряд переваг і недоліків, тому їх вибір має ґрунтуватися не тільки на властивостях матеріалу, з яких вони виготовлені, але й від технології та глибини буріння, характеристик ґрунту на всій довжині діаметра каналу.